Історія с. Черчик

    Село Черчик входить до складу Рогізнянської сільської ради Яворівського р-ну, Львівської області. Село розташоване  за 6 км.на південний захід від Яворова і на 12км.від залізничної станції Хоросниця , на висоті 350-400 м. від рівня моря. Черчик знаходиться в зоні мішаних лісів. Клімат помірно-континентальний, відносно м’яка зима, волога весна, тепле літо та осінь, середня кількість опадів приблизно 622 млн\на рік. За своїм географічним положенням с.Черчик входить в систему гористого Розточчя. Здавна землі с.Черчик славилися красою лісів, які його оточують.

   На території села нараховується 250 дворів. Населення становить 1110 чол. Основна частина населення - українці, а також тут проживають росіяни та представники інших національностей. Черчик має автобусне сполучення із Яворовом.

   Перша згадка про село відноситься до кінця ХV ст. На північному сході сучасної України жило плем’я «Черче» (сучасна вулиця Дубина), Звідси можна зробити висновок і пішла назва с.Черчик.

   Археологічна експедиція Львівського державного університету впродовж кількох останніх років веде розкопки давніх поселень і вже досліджено декілька. Особливо викликають інтерес східно-словянські селища,що існували в ІХ-ХІІІст. Селища складались лише з кількох дворів їх мешканці займалися рільництвом розведенням свійської худоби допоміжними промислами. Разом з тим в деяких з них значного розвитку набуло ремісничого характеру залізнодобувне виробництво. Одне з таких ремісничих селищ знаходилось на північній околиці сучасного Черчика ,поблизу перетину доріг Яворів - Судова Вишня. Тут було одне житло металурга з глиняною печею і домашнім посудом. Поблизу знаходилось п’ять виробничих приміщень , де залізна руда підсушувалася на глиняних майданчиках.

   Інше селище розташоване за 4км. на схід від Черчика при перетині доріг Яворів-Судова Вишня і Прилбичі - Черчик. Воно досліджено на великій площі, що дало можливість відтворити картину життя в ньому. Тут були будівлі двох типів: житлові і ремісничі. Це невеликі будинки з втопленою в землю нерівною долівкою та глиняною печею. Тут переважали побутові речі: глиняні горщики, залізні ножі, кістяні проколки. Разом з тим в деяких обійстях знаходяться шматки шляхів, краплі застиглого геометалу. В центральній частині селища знаходиться досить великий горн. Та ,на жаль,він виявився досить зруйнованим, що не дало детально відтворити його конструкцію.

    Добування заліза в цей час було широко розповсюджене на правому березі р. Бураївка, що є природною межею між селами Черчик і Віжомля. Колись цей берег річки був краще обжитий ніж тепер. 

    В ХІІ-ХІVст. територія сучасного Черчика входила до складу Київської Русі.В ХІІ-ХІVст., після роздробленості Київської Русі, землі сучасного Черчика входили до складу Галицько - Волинського князівства. Для економічного піднесення його мали значення такі фактори:добрі природні умови , приплив населення з Надніпров’я, віддаленість від половців, зростання торговельних зв’язків з Західною Європою.

   В ХІV ст. Галичину захопила Польща. Яворівщина опинилася під гнітом  польських панів(1349-1379р) З 1370-1387р. галицькі землі перебувають у складі Угорщини. В 1387р. Польща знову захоплює галицькі землі. Вся сучасна Львівщина, в тому числі землі сучасного Черчика, опинилися під ярмом  польських феодалів, які жорстоко  гнобили населення  нашого  краю. З того часу постійно наші землі перебували під гнітом Угорщини і Польщі. Австро Угорщина та польський окупаційний режим гальмували розвиток економіки, культури, освіти на землях нашого краю. Посилився соціальний і національний гніт. Особливо важких форм набув кріпосний гніт на селі. Панщина досягала 6 днів на тиждень. Селян презирливо називали «хлопами».

   Землі сучасного Черчика до 90-х років  входили  до колгоспу «Правда», центральна садиба якого знаходилася в с.Рогізно. Це багатогалузеве господарство вирощувало зернові, технічні, кормові культури. Твариництво - м'ясо-молочного напрямку. В с.Черчик була бригада, в розпорядженні якої було 700 га сільськогосподарських угідь, 500га орної землі. Спеціалізація бригади - тваринно - зернового напрямку. В селі була ферма по відгодівлі рогатої худоби, яку обслуговували жителі нашого села. На орних землях вирощували кормові та технічні культури. За успіхи в сільськогосподарському виробництві нагородженні урядовими нагородами: Линда Степанія Якимівна, Вус Степан Миколайович.

     У селі Черчик  є школа,де навчаються 111 учнів. Їх навчають 23 вчителі.

  Працює в селі клуб, бібліотека , фельдшерсько-акушерський пункт.

   Змінився зовнішній вигляд села. За останні роки збудовано або відремонтовано трудівниками села за власні заощадження понад 30 будівель. Існує діюча церква «Успення Божої Матері»

   у 2000році в центрі села була встановлена могила січових стрільців.